Зростай, дитино, на землі своїй,
Мов квітка рання у дощі травневім.
І ніжним промінцям радій,
Що на землі дарує сонце дневі.
Радій, як колос, стиглий, наливний
Стрічає руки, що хлібом пахнуть.
Стежина зоряна колообігу надій
Нехай повік в житті твоїм не згасне.
Ну що ж, лінійка урочиста
Табірної зміни відкриття
За мить скінчиться, та пора барвиста
Ще принесе вам радість від буття.
Багато нового, цікавого надовго
Залишиться навічно у душі.
Тож посміхніться дружно ви для того,
Життя було щоб у незвіданій красі.
Школа! Школа! Дитинство крилате!
І чарівної юності дні.
На тепло і на радість багате,
На веселі розваги й пісні.
Ми живем тут завзято й цікаво.
Всі вчимось і дружим, й ростимо.
Справ цікавих зроблено на славу!
Як справились із цим усім розкажемо!